Порядок здійснення контролю за дотриманням Законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання

ЗАТВЕРДЖЕНО Рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 2

 

 

 

ПОРЯДОК

ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ В ДІЯЛЬНОСТІ СУДДІВ ТА ІНШИХ ПРЕДСТАВНИКІВ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ТА ЙОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ

 

Преамбула

 

Зазначений Порядок розроблений з урахуванням норм Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів в Україні», Закону України «Про запобігання корупції» та стандартів етичної поведінки суддів, закріплених у Кодексі суддівської етики та міжнародних актах[1], з метою:

―     відновлення та зміцнення довіри суспільства до судової системи;

―     підвищення рівня дотримання етичних стандартів в поведінці суддів;

―     запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в діяльності суддів судів загальної юрисдикції, голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників (далі ― інших представників судової системи);

―     узгодження приватних та публічних інтересів зазначених осіб;

―     забезпечення їх неупередженості та об’єктивності, надання переваги дотриманню публічних інтересів при прийнятті рішень;

―     унеможливлення появи та розвитку корупції у судовій системі;

―     а також визначення організаційних та правових засад реалізації повноважень Ради суддів України (далі ― Ради) щодо здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів  та прийняття рішень про врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів та інших представників судової системи.

 

 

Розділ І. Загальні положення

Стаття 1. Предмет регулювання Порядку

Цей Порядок визначає основні способи та форми здійснення  контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів та інших представників судової системи, зміст та порядок застосування превентивних механізмів щодо виникнення конфлікту інтересів, а також основні заходи  з врегулювання конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі, якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом), правила та способи усунення наслідків порушень законодавства про конфлікт інтересів.

Стаття 2. Визначення понять

У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

суб’єкт конфлікту інтересів ― судді судів загальної юрисдикції та інші представники судової системи;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

публічний інтерес ― зацікавленість суспільства у тому, щоб особи, які працюють у судовій системи, здійснювали свої повноваження та приймали рішення неупереджено, об’єктивно та справедливо;

потенційний конфлікт інтересів ― наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів ― суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

близькі особи ― особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом конфлікту інтересів (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також ― незалежно від зазначених умов ― чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта;

корупційне правопорушення ― діяння, що містить ознаки корупції (використання суб’єктом конфлікту інтересів наданих йому службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди суб’єкту конфлікту інтересів або, на його вимогу, іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей), вчинене суб’єктом конфлікту інтересів, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну,дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

контроль за дотриманням законодавства про врегулювання конфлікту інтересів ― це система регулярних та комплексних заходів добровільного та обов’язкового характеру, які Рада, інші уповноважені Радою суб’єкти здійснюють в межах своїх повноважень, з метою виявлення, розкриття, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суб’єктів конфлікту інтересів;

повідомлення про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів  (обов’язкове повідомлення про конфлікт інтересів) ― один з заходів контролю за конфліктом інтересів, передбачений ч. 7 ст. 131 Закону «Про судоустрій та статус суддів України»;

добровільна заява особи про свої приватні інтереси ― один з заходів запобігання виникненню потенціального конфлікту інтересів шляхом реєстрації та опублікування , або іншого способу розкриття суб’єктами конфлікту інтересів інформації про приватні інтереси, які можуть вплинути на об’єктивність та неупередженість під час прийняття рішень;

врегулювання реального або потенціального конфлікту інтересів ― система заходів, які можуть вчинити суб’єкти конфлікту інтересів, самостійно або за рекомендацією (рішенням) Ради з метою запобігання, вирішення, усунення конфлікту інтересів та/або усунення наслідків порушень законодавства про конфлікт інтересів;

рішення про врегулювання конфлікту інтересів ― акт Ради, прийнятий за результатом розгляду звернення суб’єктів конфлікту інтересів або інших осіб, що містить рекомендації щодо заходів врегулювання конфлікту інтересів, які можуть бути здійснені суб’єктом конфлікту інтересів та/або уповноваженими законом органами та є обов’язковими до виконання.

Стаття 3. Суб’єкти здійснення контролю за дотриманням законодавства

про конфлікт інтересів та його врегулювання

 

1.      Суб’єкти конфлікту інтересів повинні прагнути самостійно та своєчасно вживати заходи із запобігання виникненню конфлікту інтересів та його врегулювання (в тому числі, в порядку, передбаченому процесуальним законодавством).

 

2.      Рада здійснює контроль за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів у діяльності cуб’єктів конфлікту інтересів, а також приймає рішення про врегулювання конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб  (якщо конфлікт не було врегульовано самостійно або в порядку, передбаченому процесуальним законодавством).

 

3.      Комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України (далі ― Комітет), члени Ради, збори суддів відповідного суду, утворені за рішенням Ради робочі групи та інші суб’єкти  можуть за дорученням Ради здійснювати необхідні підготовчі дії для забезпечення контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів у діяльності cуб’єктів конфлікту інтересів та прийняття рішень про врегулювання конфлікту інтересів. 

 

4.      Повноваження суб’єктів, зазначених у ч. 3 цієї статті, та порядок здійснення підготовчих дій для забезпечення контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів у діяльності cуб’єктів конфлікту інтересів та прийняття рішень про врегулювання конфлікту інтересів визначаються Положенням про комітети Ради суддів, Положенням про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України, іншими нормативно-правовими актами Ради.

 

Стаття 4. Обов’язки суб’єкта конфлікту інтересів

 

Суб’єкт конфлікту інтересів зобов’язаний:

1)                   вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів у його діяльності;

2)                   не вчиняти дій та не приймати рішень по суті в рамках виконання своїх службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів;

3)                   у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом) у письмовій формі повідомляти про це Раді не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про виникнення такого конфлікту інтересів (відповідно до ч. 7 ст. 131 Закону України «Про судоустрій та статус суддів в Україні»);

4)                    вживати заходів щодо самостійного врегулювання конфлікту інтересів (в тому числі ― в процесуальному порядку) або звертатися до Ради за рішенням про врегулювання конфлікту інтересів;

5)                   у разі існування сумнівів щодо наявності у його діяльності конфлікту інтересів та/або щодо необхідних заходів врегулювання ― звертатися за роз’ясненнями до Ради;

6)                   виконувати рішення Ради щодо врегулювання конфлікту інтересів;

7)                   вживати заходів для усунення негативних наслідків порушень законодавства про конфлікт інтересів.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Здійснення контролю
за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів

Стаття 5. Способи здійснення контролю
за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів

 

1.      Рада здійснює контроль за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів  з метою попередження та запобігання виникненню конфлікту інтересів, а також його самостійного врегулювання суб’єктами конфлікту інтересів.

2.      Рада, інші уповноважені суб’єкти здійснюють контроль за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів у такі основні способи:

1)      підготовка, затвердження та своєчасне оновлення нормативно-правових актів щодо виявлення, розкриття, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суб’єктів конфлікту інтересів;

2)      інформування, роз’яснення та навчання суб’єктів конфлікту інтересів стосовно змісту нормативно-правових актів щодо конфлікту інтересів з метою підвищення їх здатності до самостійного виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;

3)      запровадження системи добровільного розкриття та реєстрації суб’єктами конфлікту інтересів переліку приватних інтересів, наявність яких може вплинути на об’єктивність та неупередженість під час прийняття рішень;

4)      реєстрація, облік, розгляд та прийняття рішень за розглядом обов’язкових повідомлень про реальний або потенційний конфлікт інтересів в діяльності суб’єктів конфлікту інтересів, що надійшли відповідно до ч. 7 ст. 131 Закону України «Про судоустрій та статус суддів в Україні»;

5)      реєстрація, облік, розгляд та прийняття рішень за зверненнями інших осіб з повідомленням про конфлікт інтересів у діяльності суб’єктів конфлікту інтересів;

6)      регулярний моніторинг стану дотримання законодавства про конфлікт інтересів суб’єктами конфлікту інтересів;

7)      за наявності належних підстав, звернення до компетентних органів щодо притягнення до відповідальності за порушення законодавства про врегулювання конфлікту інтересів;

8)      інформування громадськості стосовно змісту нормативно-правових актів та рекомендацій щодо конфлікту інтересів, а також щодо діяльності Ради в сфері контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів та його врегулювання;

9)      підготовка та публікація Радою щорічного звіту на основі результатів своєї діяльності щодо контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів та його врегулювання.

3.      Рада також може в межах своїх повноважень, визначених Законом України «Про судоустрій та статус суддів України», використовувати інші способи контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів.

4.      Контроль за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів здійснюється на основі принципів справедливості, законності, неупередженості, системності, регулярності, гласності, прозорості та публічності.

 

Стаття 6. Підготовка, затвердження та своєчасне оновлення нормативно-правових актів щодо виявлення, розкриття, запобігання та врегулювання  конфлікту інтересів

 

1.      Рада, інші уповноважені нею суб’єкти розробляють, а Рада затверджує нормативно-правові акти щодо виявлення, розкриття, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суб’єктів конфлікту інтересів, а також вносить поточні зміни у зазначені нормативно-правові акти з метою їх вдосконалення або у зв’язку зі зміною законодавства, на виконання якого вони були прийняті.

 

2.      Рада, інші уповноважені нею суб’єкти проводять періодичні опитування серед суб’єктів конфлікту інтересів з метою визначення питань, які потребують роз’яснення, додаткового нормативного врегулювання або вдосконалення чинного регулювання.

 

3.       Суб’єкти конфлікту інтересів, представники громадськості, міжнародні експерти та інші зацікавлені особи можуть надавати Раді пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів, зазначених у ч. 1 цієї статті.

 

Стаття 7. Інформування, роз’яснення та навчання суб’єктів конфлікту інтересів стосовно змісту нормативно-правових актів щодо конфлікту інтересів

 

З метою підвищення здатності cуб’єктів конфлікту інтересів до самостійного виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів Рада, інші уповноважені нею суб’єкти:

1)      здійснюють підготовку та поширення коментарів, рекомендацій, роз’яснень, консультативних висновків загального характеру стосовно застосування та тлумачення нормативно-правових актів щодо конфлікту інтересів;

2)      надають роз’яснення, рекомендації та консультативні висновки індивідуального характеру за заявами та повідомленнями суб’єктів конфлікту інтересів щодо наявності у їх діяльності реального або потенціального конфлікту інтересів, а також щодо заходів їх запобігання або  врегулювання;

3)      на підставі регулярних узагальнень практики запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, розробляють та оновлюють «Опис можливих типових ситуацій конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи», що містить практичні рекомендації щодо заходів виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у певних типах ситуацій та затверджується Радою;

4)      проводять освітні заходи та тренінги для суб’єктів конфлікту інтересів, присвячені самостійному виявленню, запобіганню та врегулюванню конфлікту інтересів;

5)      беруть участь у підготовці навчальних курсів та навчальних матеріалів (навчальних посібників, відео-лекцій, пам’яток, тощо) щодо конфлікту інтересів;

6)      організовують просвітницькі заходи, в тому числі дискусії, обговорення, круглі столи, присвячені вдосконаленню механізмів виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також в межах своїх повноважень здійснюють інші заходи просвітницького та роз’яснювального характеру.

 

 

 

Стаття 8. Система добровільного розкриття та реєстрації суб’єктами конфлікту інтересів переліку приватних інтересів, наявність яких може вплинути на об’єктивність та неупередженість під час прийняття рішень

 

1.      З метою попередження та запобігання виникненню ситуацій конфлікту інтересів в діяльності суб’єктів конфлікту інтересів, запроваджується система добровільного розкриття та реєстрації приватних інтересів суб’єкту конфлікту інтересів.

2.      Суб’єкт конфлікту інтересів має право подати добровільну декларацію про приватні інтереси, наявність яких може вплинути на об’єктивність та неупередженість під час прийняття рішень.

3.       Форма декларації про приватні інтереси, порядок її заповнення,  подання, внесення змін та зберігання встановлюється та затверджується Радою.

4.      З метою належної реєстрації поданих добровільних декларації та інформації про приватні інтереси, Рада, інші уповноважені нею суб’єкти можуть вести Реєстр приватних інтересів суб’єктів конфлікту інтересів.

5.       Порядок доступу до занесеної в Реєстр інформації затверджується Радою з урахуванням встановлених законом вимог конфіденційності та необхідності забезпечення вільного доступу до інформації, що становить суспільний інтерес.

6.      У випадку зміни або з’ясування нових обставин, щодо яких може виникати конфлікт інтересів, суб’єкт конфлікту інтересів може подати Раді  або іншому уповноваженому нею суб’єкту уточнюючу заяву або у інший спосіб повідомити про необхідність внесення відповідних змін у Реєстр приватних інтересів, не пізніше наступного робочого дня, відколи він дізнався або міг дізнатися про такі зміни або нові обставини.

7.      Суб’єкт конфлікту інтересів, що подав добровільну декларацію про приватні інтереси, вважається таким, що своєчасно повідомив про наявність потенційного конфлікту інтересів відповідно до ч. 7 ст. 131 Закону України «Про судоустрій та статус суддів в Україні», за винятком випадків, коли:

 

1)      Інформація про приватні інтереси, заявлена суб’єктом конфлікту інтересів, є недостовірною або не відповідає дійсності,

2)      Добровільна декларація про приватні інтереси не містить інформації про приватний інтерес, що став причиною наявності у діяльності суб’єкту реального або потенціального конфлікту інтересів,

3)      Добровільну декларацію про приватні інтереси або заяву щодо змін до декларації було подано по закінченню одного місяця з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту.

8.      Подання суб’єктом конфлікту інтересів добровільної декларації про приватні інтереси не звільняє таку особу від обов’язків вчинити дії для запобігання виникненню реального конфлікту інтересів, утриматися від вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, своєчасно повідомити про наявність реального конфлікту інтересів відповідно до ч. 7 ст. 131 Закону України «Про судоустрій та статус суддів в Україні».

9.      Суб’єктам конфлікту інтересів рекомендується подати добровільну декларацію про приватні інтереси протягом місяця з дня набрання чинності цього Порядку, а особам, призначеним на посаду протягом або після спливу цього строку, ― протягом місяця від дня призначення на посаду.

10.  Добровільна декларація про приватні інтереси зберігається у відділі кадрів відповідного суду, який спрямовує інформацію про наявність таких декларацій до реєстру, що веде Рада (додаток № 4 до Порядку). Декларація про приватні інтереси у повному обсязі надсилається до Ради на запит.

 

Стаття 9. Обов’язкові повідомлення про конфлікт інтересів

1.      За дорученням Ради ведення реєстру, облік, а також  розгляд обов’язкових повідомлень про конфлікт інтересів, передбачених ч. 7 ст. 131 Закону України «Про судоустрій та статус суддів в Україні», здійснює Комітет.

2.      Під час розгляду обов’язкового повідомлення, Комітет, інші уповноважені Радою суб’єкти здійснюють необхідні дії для встановлення  фактів щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів в діяльності суб’єкту конфлікту інтересів, а також   чи підлягає конфлікт інтересів врегулюванню в порядку, визначеному процесуальним законом.

3.       У випадку встановлення фактів щодо наявності конфлікту інтересів в діяльності суб’єкту конфлікту інтересів, Комітет та інші уповноважені Радою суб’єкти перевіряють наявність підстав для початку дисциплінарного, кримінального, цивільно-правового провадження, та/або провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо такої особи, а також (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом) своєчасність обов’язкового повідомлення,  визначають, за можливості, заходи попередження або врегулювання конфлікту інтересів.

4.      За результатами розгляду обов’язкового повідомлення, Комітет готує проект рішення та подає його на затвердження Раді.

5.      Форма та порядок подання, прийняття, реєстрації, розгляду, здійснення перевірок та підготовки проектів рішень за  обов’язковими повідомленнями про конфлікт інтересів визначаються Положенням про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України.

6.      Якщо Радою було прийнято рішення про затвердження висновку щодо наявності конфлікту інтересів в діяльності особи, яка звернулась до Ради за роз’ясненням щодо наявності в її діяльності конфлікту інтересів, така особа вважається такою, що своєчасно повідомила про конфлікт інтересів, якщо таке звернення було надіслано  у строки, передбачені ч. 7 ст. 131 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

7.      Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням пізніше буде виявлено конфлікт інтересів.

Стаття 10. Звернення інших осіб з повідомленням про конфлікт інтересів у поведінці суб’єктів конфлікту інтересів

 

1.      Будь-яка фізична та юридична особа має право на звернення до Ради та/або Комітету з повідомленням щодо поведінки суб’єкту конфлікту інтересів, яка містить порушення законодавства про конфлікт інтересів.

2.      Форма та порядок подання, прийняття, реєстрації, розгляду, здійснення перевірок та підготовки проектів рішень за  Зверненням інших осіб щодо поведінки суб’єкту конфлікту інтересів, яка містить порушення законодавства про конфлікт інтересів, визначаються Положенням про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України.

3.      За дорученням Ради ведення Реєстру, облік, а також  розгляд Звернень інших осіб щодо поведінки суб’єкту конфлікту інтересів, яка містить порушення законодавства про конфлікт інтересів, здійснює Комітет.

4.      Під час розгляду звернень, Комітет, інші уповноважені Радою суб’єкти здійснюють необхідні  дії для встановлення  фактів щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів в діяльності суб’єкту конфлікту інтересів, а також   чи підлягає конфлікт інтересів врегулюванню в порядку, визначеному процесуальним законом.

5.      У випадку встановлення фактів щодо наявності конфлікту інтересів в діяльності суб’єкту конфлікту інтересів, Комітет, інші уповноважені Радою суб’єкти перевіряють наявність підстав для початку дисциплінарного або кримінального провадження щодо такої особи (в тому числі ― чи мало місце обов’язкове повідомлення про конфлікт інтересів з боку суб’єкта конфлікту інтересів та своєчасність обов’язкового повідомлення),  визначають, за можливості, заходи попередження або врегулювання конфлікту інтересів.

6.      За результатами розгляду звернення, Комітет готує проект рішення та подає його на затвердження Раді.

 

Стаття 11. Моніторинг стану дотримання законодавства про конфлікт інтересів суб’єктами конфлікту інтересів

1.      Рада, інші уповноважені нею суб’єкти здійснюють систематичний збір та обробку інформації щодо стану дотримання законодавства про конфлікт інтересів, яка може бути використана для:

1)      оцінювання ефективності та результативності діяльності Ради щодо контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів та його врегулювання;

2)      визначення шляхів удосконалення чинних нормативно-правових актів щодо конфлікту інтересів, а також механізмів контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів та заходів його врегулювання;

3)      виявлення випадків  потенціального або реального конфлікту інтересів в діяльності суб’єктів конфлікту інтересів та прийняття рішень щодо таких випадків.

 

2.      З метою збору інформації про стан дотримання законодавства про конфлікт інтересів, Рада, інші уповноважені нею суб’єкти:

1)      проводять соціологічні опитування та дослідження серед суб’єктів конфлікту інтересів та користувачів судової системи;

2)      здійснюють аналіз та узагальнення рішень, прийнятих Радою за результатом розгляду Звернень та обов’язкових повідомлень про конфлікт інтересів;

3)       здійснюють узагальнення та аналіз інформації, яка міститься в реєстрах приватних інтересів, обов’язкових повідомлень та звернень інших осіб;

4)      здійснюють перевірки стану дотримання законодавства про конфлікт інтересів на підставі інформації про порушення законодавства про конфлікт інтересів, яка стала відомою з повідомлень засобів масової інформації, інших публічних джерел та звернень, що надійшли до Ради;

5)       вчиняють інші дії в межах своїх повноважень.

 

Стаття 12. Механізми повідомлення компетентних органів про порушення законодавства щодо конфлікту інтересів

У випадку повідомлення про дисциплінарний проступок, кримінальне або інше правопорушення, що пов’язано з обставинами, які спричиняють конфлікт інтересів, Рада може прийняти рішення про необхідність повідомлення про таке компетентні органи.

 

Стаття 13. Інформування громадськості стосовно конфлікту інтересів, а також щодо діяльності Ради в сфері контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів та його врегулювання

 

З метою підвищення прозорості у діяльності судової влади, а також здатності громадськості до участі у виявленні, запобіганні та врегулюванні конфлікту інтересів в діяльності cуб’єктів конфлікту інтересів, Рада, інші уповноважені нею суб’єкти:

1)      здійснюють підготовку та поширення коментарів, рекомендацій, роз’яснень, консультативних висновків загального характеру стосовно застосування та тлумачення нормативно-правових актів щодо конфлікту інтересів;

2)      залучають громадськість до участі у дискусіях, обговореннях, круглих столах, освітніх заходах, присвячених конфлікту інтересів;

3)      беруть участь у підготовці та поширенні інформаційних матеріалів (буклетів, пам’яток, тощо) щодо конфлікту інтересів;

4)      інформують громадськість про діяльність Ради в сфері контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів;

5)      інформують громадськість про вжиті заходи за конкретним питанням;

6)      в межах своїх повноважень здійснюють інші заходи просвітницького та роз’яснювального характеру.

 

Стаття 14. Підготовка та публікація Радою щорічного звіту на основі результатів своєї діяльності щодо контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів та його врегулювання

1.       На основі результатів своєї діяльності щодо контролю за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів та його врегулювання, Рада щороку готує та публікує звіт, який містить інформацію про стан дотримання законодавства про конфлікт інтересів, кількість звернень, заяв та повідомлень, які надійшли, рішення, які були прийняті щодо них, узагальнення практики щодо застосування законодавства про конфлікт інтересів та іншу інформацію.

2.      Рада забезпечує поширення щорічного звіту серед суб’єктів конфлікту інтересів та громадськості.

 

 

Розділ ІІІ. Врегулювання конфлікту інтересів
в діяльності суб’єктів конфлікту інтересів

 

Стаття 15. Заходи самостійного врегулювання конфлікту інтересів

1. З метою самостійного врегулювання  конфлікту інтересів суб’єкт застосовує один або декілька з наведених способів врегулювання конфлікту інтересів:

1)      самовідвід в порядку, передбаченому процесуальним законодавством;

2)      розкриття інформації про конфлікт інтересів, якщо після такого розкриття сторонами процесу або іншими зацікавленими особами йому не було заявлено відвід;

3)      усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення, не пов’язаних зі здійсненням правосуддя, чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

4)      усунення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів Раді;

5)      подання заяви щодо перегляду обсягу службових повноважень особи, не пов’язаних зі здійсненням правосуддя, з метою виключення факторів, які спричинять конфлікт інтересів;

6)      подання заяви про переведення особи на іншу посаду або в інший суд;

7)      подання заяви про звільнення особи;

8)      подання добровільної декларації про приватні інтереси.

 

Стаття 16. Заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів

 

1.      У разі неможливості врегулювання конфлікту інтересів самостійно в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, або іншим шляхом, такий суб’єкт звертається до Ради з метою зовнішнього врегулювання конфлікту.

2.      Врегулювання Радою конфлікту інтересів може здійснюватись також у зв’язку з:

1)      обов’язковим повідомленням та іншою заявою суб’єкту конфлікту інтересів;

2)       зверненнями інших осіб, що містять повідомлення про конфлікт інтересів;

3)      повідомленнями засобів масової інформації та відомостями про конфлікт інтересів із інших публічних джерел.

3.      Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом прийняття Радою відповідного рішення.

4.      Порядок розгляду, здійснення перевірок та підготовки проектів рішень про врегулювання конфлікту інтересів визначається Положенням про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України.

 

 

Стаття 17. Усунення від виконання завдання, вчинення дій,
прийняття рішення чи участі в його прийнятті

 

Рішення Ради про рекомендацію щодо усунення суб’єкта конфлікту інтересів від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення, не пов’язаних зі здійсненням правосуддя, чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів приймається у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших представників цього органу судової системи.

 

 

Стаття 18. Перегляд обсягу службових повноважень

 

Рішення Ради про рекомендацію щодо перегляд обсягу службових повноважень суб’єкта конфлікту інтересу, приймається у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер, пов’язаний з конкретним повноваженням особи, а також за можливості продовження належного виконання нею службових завдань у разі такого перегляду і можливості наділення відповідними повноваженнями інших представників цього органу судової системи.

 

 

Стаття 19. Переведення, звільнення особи у зв’язку з наявністю
конфлікту інтересів

 

1. Рішення Ради про рекомендацію щодо переведення суб’єкта конфлікту інтересу на іншу посаду або в інший суд у зв’язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів приймається, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований шляхом відводу (самовідводу), усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу та за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи.

Переведення на іншу посаду може здійснюватися лише за згодою суб’єкта конфлікту інтересу.

2. Рішення Ради про рекомендацію щодо звільнення суб’єкта конфлікту інтересу (відкликання суб’єктом обрання) у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів приймається у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.

 

Розділ ІV. Рішення Ради

 

Стаття 20. Рішення Ради за результатами розгляду звернень, повідомлень,  заяв та іншої інформації щодо конфлікту інтересів

1. За результатами розгляду звернень, повідомлень, заяв та іншої інформації щодо конфлікту інтересів, Рада приймає рішення:

1)      про затвердження висновку щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів в діяльності суб’єкту конфлікту інтересів;

2)      про погодження роз’яснення про можливість врегулювати конфлікту інтересів в процесуальний спосіб;

3)      за наявності конфлікту інтересів (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом) ― про врегулювання або запобігання конфлікту інтересів.

2. За наявності належних підстав, Рада може прийняти рішення про:

1)        звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції України щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;

2)        повідомлення постійної комісії з питань та етики Конституційного суду України про наявність конфлікту інтересів, несвоєчасне повідомлення або неповідомлення про конфлікт інтересів судді Конституційного суду України;

3)        повідомлення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про  конфлікт інтересів голови або членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

4)        звернення до органів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження та/або провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо суб’єктів конфлікту інтересів.

 

Рада може в межах своєї компетенції прийняти інші рішення за результатами розгляду звернень, повідомлень, заяв та іншої інформації щодо конфлікту інтересів.

 

 

Стаття 21. Рішення Ради щодо врегулювання конфлікту інтересів

 

1.      Для врегулювання конфлікту інтересу, Рада приймає рішення про рекомендацію щодо:

1)      усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення, не пов’язаних зі здійсненням правосуддя,  чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

2)      усунення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів  Раді;

3)      перегляду обсягу службових повноважень особи, не пов’язаних зі здійсненням правосуддя;

4)      переведення особи на іншу посаду або в інший суд;

5)      звільнення особи;

6)      відкликання особи суб’єктом обрання (щодо членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів).

Рада може в межах своєї компетенції прийняти інші рішення для врегулювання конфлікту інтересу.

 

 

Розділ IV. Прикінцеві положення

 

1.      Зазначений Порядок затверджується Радою разом з додатками:

―     Реєстр обов’язкових повідомлень про конфлікт інтересів (додаток № 1);

―     Реєстр звернень щодо поведінки суб’єктів конфлікту інтересу (додаток № 2);

―     Реєстр звернень за роз’ясненням щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів (додаток № 3);

―     Реєстр декларацій про приватні інтереси (додаток № 4);

―     Зміст обов’язкового повідомлення про конфлікт інтересів (додаток № 5);

―     Зміст звернення щодо поведінки суб’єктів конфлікту інтересу (додаток № 6);

―     Зміст звернень за роз’ясненням щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів,  шляхів його врегулювання, а також щодо застосування та тлумачення правил суддівської етики (додаток № 7);

―     Добровільна декларація про приватні інтереси (додаток № 8);

―     План-схема складання опису типових ситуацій конфлікту інтересів
(додаток № 9).

2.      Зазначений Порядок не може суперечити законодавству, на виконання якого його було затверджено.

3.      Зазначений Порядок набуває чинності з моменту його затвердження Радою.

4.      Рада має право вносити поточні зміни у зазначений Порядок з метою вдосконалення нормативного регулювання питань конфлікту інтересів або приведення його у відповідність до нового законодавства.