Калинівським районним судом узагальнено судову практику щодо застосування норм кримінально-процесуального законодавства при призначенні експертиз і використання її висновків у кримінальному судочинстві у 2010 році.
1.Узагальненням встановлено, що впродовж 2010 року Калинівським районним судом призначалася експертиза по одній кримінальній справі, а саме: по кримінальній справі по обвинуваченню особи В. по ст.ст.191 ч.5, 366 ч.2 КК України 01.09.2010 року (суддя Каращук О.Г.) було призначено додаткову будівельно-технічну експертизу.
Проведення вищевказаної експертизи було доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Повторні, комплексні та комісійні експертизи Калинівським районним судом впродовж 2010 року не призначались.
Випадків призначення експертизи особам, зазначеним у ст.75 КПК України в 2010 році не було.
2.В 2010 році експерти у суді при розгляді кримінальних справ не допитувались.
3.Протягом 2010 року був 1 випадок повернення справи на додаткове розслідування через непроведення слідчими органами експертизи.
Так, згідно постанови Калинівського районного суду від 03.06.2010 року (суддя Павленко І.В.) було направлено для проведення додаткового досудового розслідування кримінальну справу про обвинувачення осіб Г., К., З. кожного зокрема, в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.
Однією із підстав направлення кримінальної справи для проведення додаткового досудового розслідування було непроведення слідчими органами бухгалтерської експертизи.
4.Випадків скасування судових рішень через порушення вимог кримінально-процесуального закону, що регламентують порядок призначення судових експертиз і використання їх висновків, права сторін на отримання роз'яснень по цим висновкам в 2010 році не було.
5.Проблемних та спірних питань при дослідженні експертного висновку та його оцінці у суддів Калинівського районного суду в 2010 році не виникало.
6 - 7.Судово-медична експертиза призначається у випадках, коли для вирішення питань, що виникли у справі, необхідні спеціальні знання у галузі медицини.
Акт судово-медичного обстеження особи є документом, в якому викладаються і засвідчуються обставини, що мають значення для справи (наявність тілесного ушкодження, захворювання тощо), тому згідно зі статтями 65 і 83 КПК, 27 і 46 ЦПК вони можуть бути використані як докази в кримінальному чи цивільному судочинстві за умови, що проведення експертизи не є обов'язковим (ст. 76 КПК, статті 258 і 260 ЦПК).
Зважаючи на те, що коло джерел доказів є вичерпним і чітко визначеним в законі: показання свідка, показання потерпілого, показання підозрюваного, показання обвинуваченого, висновок експерта, речові докази, протоколи слідчих і судових дій, інші документи (ст. 65 КПК ), то стане зрозуміло, що будь-який доказ одержаний відповідно до вимог закону має для слідства вагоме значення. А оскільки висновок експерта є джерелом доказів і покладається в основу доказування по кримінальній справі, то експертиза допомагає встановлювати фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок експерта – це документ, складений у результаті експертного дослідження експертом, якому в передбаченому КПК України порядку було доручено провести експертизу і дати відповіді на поставлені йому запитання.
Висновок експерта – це представлені у встановленому законом порядку висновки спеціаліста, залученого у якості експерта, стосовно обставин справи, з’ясування яких вимагає застосування спеціальних знань. Висновок експерта містить відповіді на питання, поставлені перед експертом судом чи органом розслідування.
Висновок експерта — це його письмове повідомлення про хід і результати проведеного ним дослідження та про його висновки щодо поставлених перед ним питань.
Якщо в справі наявні акти чи довідки про результати відомчого дослідження якоїсь обставини, у тому числі й відомчі висновки, що йменуються експертизою (про якість товару, недостачу товарно-матеріальних цінностей тощо), хоча б і одержані на запит органів слідства чи суду, то це ні в якому разі не може розглядатись як висновки експерта і бути підставою для відмови у проведенні судової експертизи.
Як й інші джерела доказів, експертиза є процесуальним джерелом відомостей про факти, що мають значення для справи. Експерт з’ясовує ті чи інші фактичні обставини і повідомляє їх в своєму висновку суду чи органам розслідування. В цьому розумінні висновок експерта не відрізняється від інших джерел доказів.
Допустимість висновку експерта визначається законністю джерел, умов і способу його одержання. При оцінці висновку експерта з точки зору його допустимості необхідно переконатися, чи не було порушень процесуального порядку призначення та проведення експертизи, чи компетентний експерт, і чи не зацікавлений він у вирішенні справи, чи належним чином і чи правильно оформлений висновок.
Висновок експерта, одержаний з грубим порушенням норм КПК, що регулюють процес доказування, конституційних та інших прав громадян, а тим більше одержаний в результаті злочинного порушення норм, недопустимий для використання в кримінальному процесі.
Наведені правила оцінки висновку експерта є однаковими для всіх суддів щодо всіх справ.
Згідно зі ст. 67 КПК висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги перед іншими доказами і підлягає перевірці нарівні з ними. “На яких би точних наукових даних не був заснований експертний висновок, він не повинен прийматися на віру.” Трапляються випадки, коли за своїм змістом висновок не викликає жодних сумнівів, однак суперечить іншим матеріалам справи. За такої ситуації він підлягає особливо ретельній перевірці.
Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, то вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.
При оцінці доказового значення висновку важливо розуміти логічну форму експертного висновку, його змісту. Багато помилок при оцінці можуть виникати з причини неправильного тлумачення висновку, невірного розуміння його сенсу. Так, висновки експертів про можливість фактів іноді розуміються як висновки про дійсні факти. Та насправді в них констатується лише можливість певної події, а не те, що ця подія мала місце дійсно. Також на практиці можуть траплятися випадки неправильної оцінки висновків про групову (родову) приналежності, коли слідчі та судді сприймають їх як висновки щодо індивідуальної тотожності.
Відповідно до вимог кримінально-процесуального закону суд вправі обґрунтовувати вирок лише доказами, які безпосередньо розглянуті в судовому засіданні. Висновок експерта досліджується шляхом його оголошення в судовому засіданні (ч. 6 ст. 310 КПК), а при необхідності – також шляхом допиту експерта (ст. 311 КПК).
8.Постанови Калинівського районного суду про призначення експертиз відповідали вимогам ст.ст.310-312 КПК України, а самі експертизи призначалися з додержанням правил, передбачених главою 18 цього Кодексу.
Зокрема, постанова суду про призначення експертизи складалася як окремий документ з наведенням у ній мотивів прийнятого рішення про призначення експертизи та чітким викладенням питань, що стосуються предмета останньої.
В постанові про призначення додаткової експертизи зазначалося, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження.
Як свідчать результати узагальнення проблемних та спірних питань у суддів Калинівського районного суду при розгляді справ вказаної категорії протягом 2010 року не виникало.
Суддя Калинівського
районного суду І.В.Павленко
_03_03.png)
