Види угод в кримінальному процесі

Досить часто, близько року тому, ЗМІ публікували інформацію про впровадження в Україні нового кримінального процесуального кодексу, який набрав чинності 20 листопада минулого року. Сьогодні, зі сплином часу та формуванням початкової судової практики у розгляді кримінальних справ за правилами вказаного кодексу, слід звернути увагу на деякі особливі новели цього нормативно -  правового акту. Зокрема хочеться зупинитися на угодах в кримінальному провадженні, яким присвячена  35 глава кодексу.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:

 1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим;

 2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Як вірно відмічає статистика, у практиці Бершадського районного суду у близько 15 % кримінальних проваджень укладається угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим. Тому хочу зупинитись на висвітленні саме даного виду угод.

Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, за правилами ст. 469 КПК України може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

 Слідчий, прокурор зобов’язані проінформувати підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, роз’яснити механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення.

 У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.

 У разі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.

 У разі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма потерпілими, угода може бути укладена з одним (кількома) з потерпілих. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), яка досягла згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.

Відповідно до ст. 471 КПК України, в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

 В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Одним з основних принципів укладання угоди є її наслідки, визначені ч. 1 ст. 473 КПК України:

 1) для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу. Так вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку: - обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених для порядку розгляду проваджень на підставі угод, в тому числі нероз’яснення йому наслідків укладення угоди; - потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз’яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених для порядку розгляду проваджень на підставі угод; - прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена;

 2) для потерпілого - обмеження права оскарження вироку з вищенаведених підстав та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Крім того, кримінальним процесуальним кодексом передбачено і наслідки невиконання такої угоди, зокрема в ст. 476 де зазначено, що суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.